Новини

Андрій БОГДАНОВИЧ про рекомендації щодо покращення роботи КПВВ

29 Березня 2017

В яких умовах люди чекають на проходження блокпостів, які проблеми виникають у жителів Донбасу через перетин лінії розмежування, що турбує громадян, які перетинають умовний кордон — на це відповів голова громадської організації «Фундація.101» Андрій БОГДАНОВИЧ у програмі «Всім світом» на телеканалі Донбас.

В середині березня у Верховній Раді відбувся круглий стіл, присвячений проблемам людей, які перетинають блокпости. Які тези були виокремлені на цій подій? Хто брав участь у круглому столі? І чи вдалося знайти спільний знаменник?

Дійсно, нещодавно у Верховній Раді відбувся круглий стіл. Організаторами його були Міжфракційне депутатське об’єднання «Парламентська платформа майбутнього Донбасу», за участі громадських організацій «Фундація.101» та «Донбас SOS». Ми провели спільний круглий стіл, на якому напрацювали ряд рекомендацій, які, на нашу думку, мають покращити стан контрольних пунктів, якщо їх всі впровадити. Всього було запропоновано 12 пунктів, які мають посприяти покращенню роботи КПВВ.

Що це за рекомендації? І на який термін запланована їхня імплементація?

Перша рекомендація — це затвердити єдині стандарти щодо функціонування КПВВ. Наразі кожний контрольний пункт відрізняється один від одного. Тому ми пропонуємо єдиний стандарт. Можливо, навіть створити окреме державне підприємство, на балансі якого й буде знаходитися контрольний пункт і все, що на ньому знаходиться. На сьогодні дуже незрозуміла ситуація з КПВВ. Десь вони на балансі у місцевої влади, десь вони взагалі не знаходяться на чийомусь балансі. Відповідно складно зрозуміти, хто має нести відповідальність, наприклад, за наявність туалетів чи їхній санітарний стан. Логічно, щоб цим питанням займалася місцева влада.

Які пункти потребують першочергового впровадження?

Я невипадково першим назвав єдиний стандарт для всіх контрольних пунктів. Потрібно стандартизувати, як КПВВ мають виглядати, скільки має бути туалетів, в залежності від пасажиропотоку тощо. Навіть якщо буде відкриватися новий контрольний пункт, то буде стандарт, за яким все облаштовуватиметься.

Наступна рекомендація стосується пришвидшення роботи контрольних пунктів і підвищення пропускної спроможності. По-перше, пропонуємо збільшити час роботи контрольних пунктів, оскільки зараз вони працюють виключно під час світлового дня: влітку — довше, взимку — коротше. Перспективою збільшення часу роботи КПВВ є перехід на цілодобову роботу, щоб люди могли в будь-якій час перетнути його, не було б необхідності залишатися на ніч.

Далі на круглому столі запропонували дозволити перетин лінії зіткнення рейсовим транспортом, бо наразі Тимчасовим порядком, який регламентує порядок перетину лінії зіткнення, заборонені пасажирські перевезення через лінію розмежування, а це, у свою чергу, створює певні перешкоди для того, щоб люди могли вільно пересуватися. Хоча, насправді, такі перевезення все одно є, просто це робиться, не афішуючи. Тобто перевізники не платять до бюджету податки, не мають конкуренції, відсутнє страхування пасажирів тощо. Більше того, перетин лінії зіткнення пасажирським транспортом внесено до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету міністрів. Тому, ми вважаємо, що треба внести зміни до Тимчасового порядку.

Андрію, хто контролює процес реалізації цих рекомендацій? Чи багато противників цього процесу?

Круглий стіл у Верховній Раді — це, скажімо, перший етап цього запланованого процесу. Ми виокремили перелік необхідних змін. Не всі змогли долучитися до цієї події, тому ще дали час для подачі додаткових порад. По завершенню цього плануємо провести робочу зустріч, де буде розподілено, хто відповідатиме за реалізацію конкретних рекомендацій. Через те, що в роботі круглого столу брали участь народні депутати, у них є можливість лобіювати певні законодавчі зміни, тому хотіли б на наступному етапі закріпити за конкретним народним депутатом відповідальність за впровадження певної рекомендації.

Скажіть, а їхня реалізації потребує значних фінансових витрат?

Звичайно, напрацьовані рекомендації є, скажімо так, різного рівня. Є такі, що потребують невеликих фінансових затрат, але є і такі, що потребують досить великих. Наприклад, одна з рекомендацій — це створення адміністративних центрів та безоплатної правової допомоги. Зрозуміло, це досить складна задача — і фінансово, і організаційно. Бо треба на контрольному пункті побудувати адміністративні центри, які працюватимуть, надаватимуть адмінпослуги (і не одну, а всі адміністративні послуги, які надаються на контрольованій території). Але багато з цих рекомендацій, які ми напрацювали, потенційно можуть перекриватися міжнародними донорами, до яких, так само, треба звертатись і які готові допомагати по певних напрямках. Просто треба, щоб держава почала їх реалізовувати і залучати цю фінансову міжнародну підтримку.

Андрію, ваші колеги проводили опитування громадян, які перетинають лінію зіткнення, питали про їхні переживання, турботи. Якщо резюмувати, який вимальовується портрет людини, яка регулярно перетинає лінію розмежування?

Так, ми проводили опитування більше півроку. Дізнавалися в людей про причини перетину, їхні занепокоєння, що їх турбує. Якщо, наприклад, говорити про занепокоєння, що турбує людей, то наявність великих черг на першому місці: в різні місяці коливання відповідей було між 78% до 81%. Притому, що загрозу обстрілів називали від 27% до 55%. Різниця в деяких місяцях була навіть у два-три рази. На третьому місці умови очікування — від 18% до 37%. І загроза замінування — від 7% до 10%. Ці показники говорять про те, що люди настільки звикли до військової ситуації і обстрілів, що на цьому етапі їх більше турбують якісь побутові питання. Через те, що вони досить часто перетинають лінію зіткнення, то питання великих черг, питання облаштування контрольних пунктів в них стоїть на першому місці. Трохи парадоксально, що питання безпеки не передує. Це підтверджує той факт, що необхідно створювати належні умови для людей, для очікування на контрольних пунктах, для розширення пропускної спроможності, щоб не було необхідності довгого очікування на цих контрольних пунктах тощо.

Ви також питали про цілі перетину лінії розмежування.

Так. Якщо говорити про причини перетину, то на першому місці це відвідування родичів (від 36% до 41%), здійснення покупок (від 25% до 38%), зняття готівки (від 26% до 32%). Це говорить про досить великий зв’язок між окупованою і вільною територіями. По суті, всі спільно підготовлені рекомендації на круглому столі, базувалися, у тому числі, на опитуваннях і на запитах людей, що їх турбує, чого вони б хотіли. І якраз оці рекомендації напрацьовані для того, щоб вирішити ці питання, з якими люди постійно стикаються на контрольних пунктах.

Наступне питання нашої сьогоднішньої розмови стосується вашого проекту «Скарга.101», коли люди інтерактивно могли скаржитися на незаконні дії силовиків на блокпостах. Які результати цього проекту?

Справді, ми запустили мобільний додаток, який називався «Скарга.101», він працює і зараз: його можна знайти і завантажити в App Store чи Google Play, або з сайту skarga.101.ua. Там є два типи порушень, на які можна поскаржитися — або на працівника контрольного пункту (прикордонника, фіскала чи військового), або на санітарний стан КПВВ (наприклад, забруднені туалети, відсутність води тощо). Якщо розподілити між цими двома типами, то більше скарг находить саме на дії співробітників — в середньому 1-2 скарги на тиждень. По стану санітарії скарг надходить менше, тому що, загалом, вода є на контрольних пунктах, туалети є, хоча дуже часто забруднені.

Державні структури реагують на ці скарги?

Наразі все працює таким чином: коли до нас надходять скарги, ми цю інформацію збираємо, узагальнюємо і направляємо до тих органів, які, на нашу думку, у даному випадку мають це вирішити — це або Державна прикордонна служба, або Державна фіскальна служба тощо. На одному з етапів ми хотіли напряму надати можливість співробітникам прикордонної та фіскальної служби, а також Штабу АТЦ при СБУ доступ до цієї бази даних, виключно по своєму типу скарг, і напряму їх обробляти, проте, на жаль, відмовилися абсолютні всі органи влади. Спочатку, начебто, почався діалог, сказали, що це гарна ідея і можемо підписати меморандум про співпрацю, а коли підійшов час безпосередньо до початку роботи, всі відмовилися, посилаючись на те, що в них є власні гарячі лінії, тому відсутня необхідність в цьому додатку. Тому наразі ми працюємо виключно в режимі, зазначеному раніше.

«Каратєль» рейтингує: квітень-травень 2017 року
6 Червня 2017

«Каратєль» рейтингує: квітень-травень 2017 року

За оцінками користувачів додатку

Детальніше
Андрій БОГДАНОВИЧ про мобільний додаток «Каратєль»
21 Квітня 2017

Андрій БОГДАНОВИЧ про мобільний додаток «Каратєль»

В Українському кризовому медіа-центрі

Детальніше
Офіційний старт проекту «Каратєль»
20 Квітня 2017

Офіційний старт проекту «Каратєль»

Мобільний додаток запущено

Детальніше