Новини

Андрій БОГДАНОВИЧ про стан контрольних пунктів Донбасу

13 Жовтня 2016

Голова громадської організації «Фундація.101» Андрій БОГДАНОВИЧ взяв участь у програмі «У центрі уваги» на телеканалі «Київ» та розказав про стан контрольних пунктів в'їзду-виїзду на території Донецької та Луганської областей в рамках моніторингового проекту «Прифронтова інспекція».

Розкажіть про ваші дослідження в рамках проекту «Прифронтова інспекція». Що реально монітори бачать на контрольних пунктах в’їзду-виїзду?

Наш проект існує вже трохи більше року. Ще в минулому році вирішили провести моніторинг контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії зіткнення. В 2015 році працювали два КПВВ — «Зайцеве» і «Новотроїцьке», і ми моніторили лише їх. На початку цього року ми завершили перший етап проекту. Відстежили існуючі проблеми, надали рекомендації як їх усунути. І от нещодавно відновили наш моніторинг за підтримки Агентства ООН у справах біженців та Агентства США з міжнародного розвитку. Тепер ми охоплюємо всі п’ять контрольно-пропускних пунктів — чотири в Донецькій області та один в Луганській області, на якому ми лише нещодавно розпочали свою роботу. Двічі на тиждень різні моніторингові групи приїжджають на контрольні пункти, відзначають, що там відбувається — як-то перевірка документів людей, перевірка багажу, чи не порушуються права людей, а також в цілому, які умови, великі чи не великі черги. Одночасно із цим ми проводимо опитування людей, що їх турбує, щоб вони хотіли змінити в роботі контрольних пунктів, чого вони бояться. Ми вже маємо перші результати відновленого моніторингу за серпень і вересень. Цікаво, що більшість опитуваних назвали найбільшою проблемою великі черги. Наприклад, у серпні про це говорили 78% опитуваних, у вересні практично та сама цифра — 77%. Притому, що загрозу обстрілів називали 27% респондентів у серпні, тоді як у вересні вже на 10% більше — 37%.

Як ви можете пояснити, чому людей турбують звичайні речі як черги, аніж небезпека для життя у вигляді обстрілів?

По-перше, ті, хто живуть поблизу лінії зіткнення, кажуть, що звикли, в них вже виник певний бар’єр. Питання особистої безпеки важливе, проте люди там вимушені жити в таких умовах, інших варіантів у них нема. Тому вони починають звертати увагу на інше, на те, що мають простояти 6-8 годин у чергах, аби пройти контрольний пункт. Зміщується фокус занепокоєння.

Умови на КПВВ. Що там є, чого бракує?

Якщо ви колись перетинали кордон України на машині чи автобусі, то приблизно так само виглядає контрольний пункт в’їзду-виїзду. Є невеличкі «будочки», де знаходяться співробітники перевіряючих органів, до них під’їжджає машина, вони перевіряють документи і багаж, який везуть люди. Є певні обмеження, які регламентуються Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів, він затверджений наказом Штабу антитерористичної операції. Ось в цьому документі вказані обмеження на вартість вантажу, який можна перевезти, а також на його об'єм, масу тощо. Відповідно прикордонники проводять паспортний контроль, а Фіскальна служба перевіряє багаж, який везе людина. Це те, що відбувається на самому контрольному пункті. Але щоб потрапити на нього, дуже часто треба вистояти в черзі. Бувають випадки, коли черги відсутні, але це дуже рідко. В цих чергах люди можуть стояти 6-8 годин і більше. Інколи не всі встигають пройти КПВВ вдень (адже він працює обмежену кількість часу, його графік роботи залежить від пори року, зазвичай, відкритий до темноти), тому ці люди змушені повернути назад. Були випадки, коли люди ночували в «сірій» зоні, яка знаходиться між нульовим блокпостом, за яким розпочинається окупована територія, і контрольним пунктом пропуску. Зауважу, що на різних КПВВ «сіра» зона може простягатися на 1-2 км, як на «Станиці Луганській», а може бути 30 км, як на «Зайцеве». І люди могли залишитися в «сірій» зоні на ніч, адже їх не випускали на окуповану територію, бо нульовий блокпост вже закрився, і не пропускали через КПВВ, який також припинив роботу.

Щодо умов: на більшості КПВВ встановлені баки з питною водою, на «Зайцеве» є ще окремо бак з технічною водою, які періодично наповнюються, і перебоїв з водою практично нема. Вода є постійно. Також є біотуалети та звичайні дерев’яні, але вони часто брудні, їх рідко чистять. Досить некомфортно в такий туалет заходити. Баки зі сміттям, які періодично вивозяться, однак узбіччя все одно часто засмічене.

Яка інфраструктура на КПВВ? Чи може людина купити собі поїсти, тому що змушена стояти годинами?

На самих контрольних пунктах їжа не продається. Є намети МНС, де в холодну пору року можна погрітися, випити чаю. Є навіси від сонця та дощу, яких в минулому році не було, і ми в рамках першого етапу моніторингу про це наголошували і писали у своїх звітах. В цьому році Агентство ООН у справах біженців встановило такі навіси, а також з’явилися лавки, де можуть перепочити люди похилого віку. Хоча коли багато людей, то всі фізично там не можуть розміститися.

Чи є пункти обігріву на КПВВ? І чи пропускають осіб пільгових категорій без черги?

Пунктами обігріву є намети МНС. Там також є ліжка, де інколи люди ночують, коли не можуть повернутися додому. Стосовно пільгових категорій, то жодного нормативно-правового регулювання пільгових черг не існує. Однак прикордонники досить часто формують пільгову чергу на контрольних пунктах, в яку потрапляють люди з фізичними вадами, тобто з інвалідністю, або з дітьми до одного року, або важкохворі. Однак, враховуючи, що пільгова черга не регламентується конкретним нормативно-правовим актом, це створює певну проблему, адже з’являється корупційний чинник, коли одна людина вирішує, пропускати когось чи не пропускати через так звану пільгову чергу. Траплялося, коли через пільгову чергу за гроші пропускали людей, які не входили до пільгових категорій. На нашу думку, варто було б внести зміни до Тимчасового порядку перетину лінії зіткнення, в якому чітко прописати, хто має попадати в пільгову чергу, які для цього необхідно мати документи тощо. Наприклад, на КПВВ «Станиця Луганська» люди, знаючи про пільгову чергу, вдаються до хитрощів: просять в МНСників інвалідні візки, кажучи, що їм погано, сідають в них і представник МНС провозить їх через контрольний пункт, повз чергу, хоча людина до пільговий категорій не попадає. Якби було чітке нормативно-правове регулювання, хто має право на пільгову чергу, то прикордонник міг би перевірити документи і від них відштовхуватися, чи дійсно особа підпадає під категорію пільговиків.

Чого найчастіше стосуються корупційні прояви?

Якщо в цілому характеризувати роботу контрольних пунктів, то прикордонники і фіскали працюють досить професійно. Однак все дуже залежить від конкретних виконавців на місцях. По-перше, на КПВВ працюють декілька груп перевіряючих, які виходять позмінно. По-друге, приблизно раз на рік відбувається ротація, і на КПВВ приїжджають прикордонники і фіскали з різних загонів і регіонів України. Здебільшого все нормально працює, однак періодично ми фіксуємо факти грубого поводження з людьми і неввічливість. І одночасно із цим спостерігаємо гідні вчинки, коли прикордонники допомагають людям похилого віку з важкими сумками.

Повертаючись до черг. Скажіть, з чим пов’язані надмірні черги? Чому довго відбувається процес перевірки документів, вантажу? Чи можна його спростити?

Що стосується причин перетину лінії зіткнення, то, згідно з нашим опитуванням, на першому місці — відвідування родичів, на другому — здійснення покупок. Близько 30% перетинають контрольні пункти для того, щоб зробити закупівлі. У більшості випадків люди з непідконтрольної території їдуть на контрольовану територію, аби зняти пенсії та придбати продукти. Після цього повертаються назад. Все це найчастіше відбувається за один день, і за рахунок цього і з’являються великі черги. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми були логістичні центри, які зараз знаходяться в «сірій» зоні — між нульовим блокпостом і контрольним пунктом. На логістичні центри була покладена задача розвантажити контрольні пункти, адже, по суті, логістичний центр — це ринок, на якому звичайні підприємці продають якийсь товар, здебільшого це продукти харчування, ще може бути аптека і банкомат. Проте своєї функції вони не виконують. Якщо говорити про «Новотроїцьке», то там логістичний центр розташований біля контрольного пункту, і наші монітори мають можливість при кожному приїзді на цей контрольний пункт перевірити, що відбувається на логістичному центрі. Наразі там продають максимум один-два підприємці, інколи взагалі нікого немає. Якщо там хтось і є, то він працює лише до обіду.

Така ситуація склалася з декількох причин. Перша — проблема з людьми, які прямують з неконтрольованої території. За ідеєю, тих, хто хоче відвідати логістичний центр, мали б пропускати без черг, вони б скупилися й повернулися назад, не перетинаючи контрольний пункт. Для цього їм мали б видавати контрольний талон, з яким людина не може перетнути контрольний пункт, але може потрапити на логістичний центр. Однак з декількох причин вони їдуть по загальній черзі, в першу чергу, туди їх скеровують прикордонники, а якщо вони намагаються пропустити без черги тих, хто їде на логістичний центр, особи із загальної черги обурюються і не дають цього зробити. Оскільки мало людей приїжджає на логістичний центр, то серед підприємців мало охочих там щось продавати, покупців дуже мало. А люди, знаючи про невеликий асортимент на логістичних центрах, все одно хочуть перетнути контрольний пункт. Замкнуте коло. Тут правильно було б популяризувати тему логістичних центрів, заохочувати підприємців, можливо, надавати їм якісь пільги, наприклад, податкові. Для людей зробити якісь вказівники, бо є люди, які навіть не чули про ці логістичні центри. Наприклад, на КПВВ «Зайцеве» логістичний центр знаходить 3 км в сторону від дороги, по якій їдуть люди вбік контрольного пункту. І був випадок у минулому році, коли журналісти їхали зняти про цей логістичний центр сюжет і не могли його відшукати. Навіть місцеві військові не могли їм пояснити, де він розташований.

Щодо кількості людей, які перетинають лінію зіткнення. Як вона змінюється, наприклад, з приходом осені? Розуміємо, що влітку багато відпочиваючих, а ось з настанням осені люди починають їздити на навчання і роботу, то кількість людей, напевно, збільшується?

Так, кількість направді збільшується. Якщо говорити за попередній рік, то за 2015-й лінію зіткнення перетнуло близько 4,5 мільйонів людей в обох напрямках. Що ж до цього року, то така кількість людей пройшла вже за перші півроку 2016-го, про що ми робили інфографіку. І начебто збільшилася кількість контрольних пунктів — не два, як минулого року, а п’ять, але пропорційно зросла кількість людей.

На вашу думку, з чим ви пов’язуєте таку динаміку? Чому такий активний рух?

Наразі мені складно назвати причини, це як раз і є одним із завдань нашого дослідження. Логічно, що у людей збільшилися можливості для перетину лінію зіткнення з відкриттям нових контрольних пунктів. Раніше люди мали б їхати до віддаленого контрольного пункту, а зараз він може бути розташований поблизу їхнього дому. Також ми фіксуємо випадки, коли люди, виїхавши на контрольовану територію, через брак грошей і постійного житла, змушені повертатися на окуповану територію, де в них залишилася хоча б квартира. Проте, наголошу, наразі я не можу назвати основні фактори збільшення кількості людей на КПВВ.

Давайте поговоримо про безпеку на місцях. Час від часу відбуваються обстріли, пункти пропуску змушені закривати. Чи збільшилася кількість обстрілів?

Дійсно, періодично стаються обстріли. І під час обстрілів КПВВ закриваються, якщо є загроза безпеки людей. Наші спостерігачі повідомляють про таке. Ось, наприклад, на КПВВ «Станиця Луганська» досить незначна відстань між нульовим блокпостом, за яким розпочинається окупована територія, і контрольним пунктом. Зараз гостро стоїть питання про відведення військ з обох сторін, згідно Мінських домовленостей. То якраз в Станиці Луганській місцеві жителі, з якими ми нещодавно спілкувалися, запускаючи там наш моніторинг, проти відведення українського війська, адже там все дуже поряд, 1-2 км відведення військ дуже критичні. Якщо відвести війська на ці декілька кілометрів, то без захисту залишаться деякі адміністративні будівлі й лікарні.

Як вони висловлюють свою позицію? У розмові з вашими моніторами? Чи якось намагаються донести це до відома військово-цивільних адміністрацій, чиновників?

Той факт, який я наводив вище, ми дізналися із особистого спілкування з місцевими. Не можу сказати, як налаштована більшість.

Як сприймають вашу роботу перевіряючі органи на контрольних пунктах?

В минулому році були випадки, коли місцеві прикордонники і представники Фіскальної служби опиралися тому, аби ми здійснювали моніторинг. Але наразі все гаразд. Можливо, виконавцям на місцях це може не подобатися, але вони погоджуються з тим, що має бути громадський контроль. Зараз наші монітори мають доступ на всі контрольні пункти. І, хочу звернути увагу, прикордонники добре співпрацюють із нами, періодично телефонують до нас і питають, яка ситуація. Зрозуміло, що в Адміністрацію Прикордонної служби в Києві представники на місцях звітуватимуть, що все добре, все працює. А така незалежна організація, як ми, може назвати реальні проблеми. Тому вони теж зацікавлені в такій співпраці. Ми з ними на тісному контакті. Саме Прикордонна служба, як ніхто, співпрацює з нами найбільше.

«Каратєль» рейтингує: червень 2017 року
5 Липня 2017

«Каратєль» рейтингує: червень 2017 року

За оцінками користувачів додатку

Детальніше
«Каратєль» рейтингує: квітень-травень 2017 року
6 Червня 2017

«Каратєль» рейтингує: квітень-травень 2017 року

За оцінками користувачів додатку

Детальніше
Андрій БОГДАНОВИЧ про мобільний додаток «Каратєль»
21 Квітня 2017

Андрій БОГДАНОВИЧ про мобільний додаток «Каратєль»

В Українському кризовому медіа-центрі

Детальніше