Новини

Андрій БОГДАНОВИЧ підвів підсумки проекту з моніторингу КПВВ

10 Березня 2016

Правозахисник і голова громадської організації «Фундація.101» Андрій Богданович в ефірі програми «Донбасс.Реаліі», на «Радіо свобода», розповів про результати роботи над проектом «Прифронтова інспекція», а саме про представлений нещодавно звіт щодо моніторингу контрольних пунктів в'їзду-виїзду на Донбасі.

З січня минулого року на лінії розмежування на Донбасі працює пропускний режим. За цей час, за даними правозахисників, умовну лінію перетнули понад 4 мільйонів людей — це близько 15-20 тисяч осіб на добу в кожну сторону. Але, незважаючи на масовість потоку і більш ніж річний стаж роботи контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ), правозахисники, як і раніше, говорять про порушення там прав людини. З чим насправді доводиться стикатися людям при перетині лінії розмежування, чому ці проблеми не усуває українська влада? І як людям боротися за дотримання своїх прав на українських блокпостах?

Андрію, добрий вечір. «Фундація.101» спостерігала за ситуацією на КПВВ з вересня 2015 року по січень 2016 року включно. Розкажіть, які було виявлено проблеми?

За цей час ми зафіксували 8 проблем, які, як ми вважаємо, потрібно виправити. Перше — це замінування території уздовж дороги, на якій люди очікують і стоять в черзі, щоб потрапити на контрольний пункт. На Новотроїцькому контрольному пункті на ділянці дороги від нульового блокпоста — блокпоста першого рубежу, тобто, по суті, від лінії розмежування між неконтрольованою і контрольованою територією — і до контрольного пункту «Новотроїцьке» уздовж дороги узбіччя заміноване. Тобто там розтяжки, міни, і на даний момент воно не розміноване, і відсутні помітні таблички, що попереджають про це. Вони є, але дуже рідко встановлені, формату А4 або близькі до цього формату, але вони не дуже помітні. Відповідно, якщо люди, які стоять в черзі, через фізіологічні потреби хочуть зійти з дороги, оскільки туалетів саме на цій ділянці немає, то, бувають випадки, коли люди просто підриваються на мінах або розтяжках. З цього приводу ми зверталися в Прикордонну службу, в Міністерство оборони, але на даний момент проблема не вирішилися. З Міноборони прийшла відповідь, що встановлені таблички відповідають європейським стандартам, і, відповідно, проблеми вони в цьому не побачили.

А можна детальніше й про інші проблеми на КПВВ?

Велика і основна проблема — це величезне скупчення людей на нульовому блокпості.

Люди, які їдуть не машинами, а своїм ходом, і на громадському транспорті добираються від нульового блокпоста до першого населеного пункту на контрольованій території, на «Зайцеве» — це Бахмут або Артемівськ по-старому. Оскільки автобусний маршрут побудований таким чином, що є маршрут від самого Бахмута до нульового блокпоста, це все один маршрут, тобто автобус їде, висаджує людей на контрольному пункті і чекає їх. А люди в пішому порядку вже переходять контрольні пункти. Коли таких автобусів одночасно приїжджає декілька, відповідно черги змішуються, а людина може сісти тільки в той автобус, на якому вона приїхала. Таким чином, всі три автобуси стоять і чекають, поки люди не пройдуть перевірку. А в цей час на нульовому блокпості накопичується велика кількість людей, яким нема чим добратися і які вимушені чекати автобус. Там умови не пристосовані для очікування, є ризик обстрілів, непередбачених ситуацій. На нашу думку, цю проблему можна вирішити, розбивши цей маршрут на два — один від нульового блокпоста до контрольного пункту, другий — від контрольного пункту до Бахмута. Вони будуть незалежні, тобто підвезли людей, висадили, і поїхали за наступною групою людей.

Що ще становить проблему на контрольних пунктах?

Багато людей у чергах стоять з дітьми. І це окрема проблема.

За існуючим порядком, який на разі регламентує роботу контрольних пунктів і перетину лінії розмежування, є така норма: дитину можна вивезти з неконтрольованої території з одним з батьків, з мамою, наприклад, або з татом, а повернутися назад на неконтрольовану територію можна або в присутності обох батьків, або маючи довіреність від другого батька, який відсутній. В принципі, ця норма правильна, тому що з більш небезпечної території потрібно мати можливість вивезти дитину. А проблема в тому, що багато хто не знає про цю норму — що для повернення назад потрібно присутність обох батьків. Дуже часто буває так, що люди їдуть з ранку за продуктами або зняти гроші, і потім, не знаючи про цю норму, не можуть повернутися. Тому інформувати про це повинні прикордонники під час паспортного контролю. Вони можуть попереджати, припустимо, тих матерів, які вивозять дитину без батька, що їм для того, щоб повернутися, потрібно буде або присутність батька, або довіреність. Тоді людина буде розуміти, що може їй краще не виїжджати, поки у неї не буде тих документів, які потрібні.

А окрім цього?

Також значною проблемою є грубе ставлення з боку перевіряючих органів. Можна сказати, навіть свавілля. На контрольному пункті прикордонники проводять паспортний контроль, а представники фіскальної служби — контроль вантажів або товарів, які перевозять люди. Здебільшого, вони нормально спілкуються з людьми. Але інколи виникають ситуації, які не можна втиснути в нормальні рамки.

Наприклад?

По-перше, буває таке, коли прикордоннику або фіскальнику не сподобалася людина, і він відправляє її в кінець черги. Але це не найгірше. На одному з КПВВ мав місце випадок, коли чоловік їхав з неконтрольованої території, дістався контрольованої території, і залишив свій автомобіль недалеко від контрольного пункту. Він відійшов від автівки, але в цей час повз проїжджала машина прикордонників. Вони побачили, що автомобіль пустий, водія немає поблизу і один з прикордонників порізав ножем шини.

Ваші монітори бачили це?

Так, наші спостерігачі були свідками цього, не знаючи на той момент, що це був співробітник Прикордонної служби. Він не мав на собі впізнавального бейджа, відзначу, що з бейджами ходять всі представники перевіряючих органів на КПВВ. Тому наші монітори зафіксували номер автомобіля. У той самий день ми направили скаргу до Держприкордонслужби та Міноборони. Окрім цього, наші спостерігачі бачили, як господар машини, побачивши таке свавілля, викликав поліцію. Але до того часу, коли приїхали правоохоронці, повернувся цей прикордонник і погрозами змусив його відмовитися від своїх претензій. Погрози були на кшталт, ти кожен день тут їздиш, ми маємо твої паспортні дані тощо. На нашу скаргу ми отримали відповідь, в якій йшлося про те, що якщо постраждалий відмовився від будь-яких претензій, то нічого й не сталося.

З вашого дозволу я швидко перерахую інші проблеми на контрольних пунктах. Це порожні логістичні центри, які влада побудувала для мешканців непідконтрольної території, але про які мало інформації, там недостатній асортимент товарів тощо. Наступне — спротив спостерігачам від перевіряючих органів, коли ваших моніторів не пропустили на КПВВ «Зайцеве».

Це сталося під час перевірки контрольного пункту керівництвом Антитерористичного центру. Спочатку вони сказали пересунути наш намет від контрольного пункту на 100 метрів, а на наступний день взагалі не пропустили наших моніторів на КПВВ, не надали їм бейджів для потрапляння на територію контрольного пункту.

А з чим ви це пов’язуєте?

Ми пов’язуємо це напряму з нашими скаргами. Наприклад, коли я згадував про випадок, коли порізали колеса на автомобілі, а ми написали про це скаргу, наш намет на наступний день або через день також порізали ножем. Це сталося вночі, коли наших моніторів немає на контрольному пункті, адже вони працюють в робочі часи КПВВ вдень. Ми так і не дізналися хто це, але вважаємо, що це хтось або з прикордонників, або з військових.

Ми зв’язалися з Олегом Слободяном, прес-секретарем Держприкордонслужби України. Йому відомі результати вашого моніторингу. І ось як він прокоментував це: «Держприкордонслужба у межах компетенції відповідає за контроль осіб і транспортних засобів, але ми не відповідальні за замінування узбіч або облаштування контрольних пунктів в’їзду-виїзду. За цим краще звертатися до ЗСУ або військово-цивільних адміністрацій. Ми стежимо за тими моментами, на які скаржаться люди та громадські організації. На їхні скарги реагуємо миттєво. Адже на цьому стратегічно важливому напрямку для країни не повинно бути хамство чи грубість. За кожним фактом проводиться розслідування та приймаються жорсткі заходи. Якщо наші військовослужбовці дозволяються собі робити те, що не можна, ми просимо звертатися за телефоном нашої гарячої лінії».

Андрію, ви чули, що за коментарями Олег Слободян запропонував звернутися до Донецької військово-цивільної адміністрації та Міноборони. Наскільки мені відомо, ви зверталися в ці структури.

Так. І щодо замінування в тому числі. Але всі відповіді, які надходили до нас, мали на меті перевести стрілки один на одного. Виходить замкнуте коло, ніхто не бере на себе відповідальність за вирішення цих питань.

Зараз, як я розумію, монітори не працюють на КПВВ?

Наш моніторинг завершився 4 лютого цього року. Але вже за місяць-півтора плануємо відновити його, причому, якщо до цього ми моніторили лише «Зайцеве» та «Новотроїцьке», зараз плануємо охопити всі 5 працюючих КПВВ і моніторити до кінця 2016 року.

Скажіть, ви задоволені результатами вашого звіту і тим, як на нього реагують органи влади? Чи є сенс у такому моніторингу, якщо структури перекидають відповідальність один на одного або просто не усувають проблем?

Однозначно, на нашу думку, моніторинг варто продовжувати. По-перше, якщо би ми не проводили його, то не про всі проблеми стало б відомо. І хоча на цей момент нічого поки не вирішується, ми вже знаємо, на що потрібно звернути увагу найперше. Окрім того, наші рекомендації ми направили до Комітету ВР з прав людини. Нещодавно відбулися парламентські слухання, куди ми надіслали пропозиції на основі нашого звіту, аби включити їх до рекомендацій парламентських слухань. Якщо все внесуть в цей документ, то це теж буде великий крок уперед для того, щоб почати вирішувати ці проблеми. Адже рекомендації парламентських слухань — це офіційний документ, на який можна посилатися і буде набагато складніше органам влади ігнорувати виявлені недоліки в роботі КПВВ. Стосовно того, що зараз не реагують. Навіть факт присутності наших моніторів на контрольних пунктах — це стримуючий фактор, прикордонники та фіскальники вимушені уважніше ставитися до людей.

«Каратєль» рейтингує: вересень 2017 року
5 Жовтня 2017

«Каратєль» рейтингує: вересень 2017 року

За оцінками користувачів додатку

Детальніше
«Каратєль» рейтингує: серпень 2017 року
5 Вересня 2017

«Каратєль» рейтингує: серпень 2017 року

За оцінками користувачів додатку

Детальніше
Навантаження на контрольні пункти у січні-липні 2017 року
14 Серпня 2017

Навантаження на контрольні пункти у січні-липні 2017 року

За даними Державної прикордонної служби України

Детальніше