Андрій БОГДАНОВИЧ взяв участь у «Воєнному щоденнику»

Голова громадської організації «Фундація.101» Андрій БОГДАНОВИЧ взяв участь у програмі «Воєнний щоденник» на телеканалі «112 Україна» та розповів зокрема про проблеми, які виникли після Нового року на контрольних пунктах у Донецькій області.

Інформація була надана в рамках реалізації моніторингового проекту «Прифронтова інспекція».

Андрію, вам слово про ситуацію на КПВВ. І ви обіцяли розповісти, що і як відбувалось в новорічну ніч на лінії розмежування?

Якщо говорити про 31 грудня і 1 січня, то ці дні пройшли на контрольних пунктах досить спокійно. Людей було дуже мало. Проте другого і третього числа кількість людей, які виявили бажання перетнути лінію зіткнення набагато збільшилась, і з’явилась така проблема, що люди, які мали паперові перепустки, — нагадаю, що раніше певний час видавали паперові, а потім почали надавати електронні — їх перестали пропускати через контрольні пункти. Наша організація зв’язалась з штабом АТЦ, і нам пояснили, що всіх, хто мав паперові перепустки, які діяли до 31 грудня, мали внести в базу електронних перепусток і автоматично перевести в електронний вигляд . Але через новорічні свята цього чомусь не зробили. Таким чином всіх, хто хотів перетнути КПВВ «Зайцеве», починаючи з другого числа, не пропускали, розвертали назад в Артемівськ. Там вони мали в координаційній групі подовжити свої пропуски.

А ось на «Новотроїцькому» такої ситуації не було. Там пропускали по паперових перепустках, якщо вони мали термін дії до 31 грудня. Ті, в кого перепустки закінчилися раніше, мали їх поновлювати, заново подавати документи і отримувати нові.

З якими ще складностями стикаються люди на КП?

Насправді, є типові проблеми. Ми моніторимо «Зайцеве» і «Новотроїцьке». На кожному з цих КППВ є свої нюанси. Є загальні проблеми — це великі черги. Протягом всього 2015 року, в основному, працювали ці два контрольні пункти. Відповідно весь потік людей йшов через ці контрольні пункти. Хоча всього їм мало бути шість на Донецьку і Луганську області. Проте працювали лише ці два. Звідси таке надмірне навантаження. Люди могли стояти в чергах 5-7 годин, і навіть добу, могли залишатися на ніч.

Якщо говорити про типові проблеми для «Зайцеве» і «Новотроїцьке», то, наприклад, на «Новотроїцькому» є проблема, що вздовж траси, на якій чекають люди в черзі, це стосується ділянки від контрольного пункту до «нульовки», так званої «сірої» зони, там узбіччя заміноване. І попереджувальні таблички, встановлені вздовж дороги, дуже малого розміру — формату А4, вони дуже рідко встановлені і люди їх не помічають. А оскільки вздовж цієї траси відсутні туалети, то люди через певні фізичні потреби мають зупинитися і зійти на узбіччя. Були випадки, коли люди підривались або на розтяжках, або на якихось мінах.

Ми звертались і в Міністерство оборони, і в Державну прикордонну службу. Але відповіді, які ми отримували на наші звернення, перекладали на інших: Прикордонна служба на військових, Збройні сили відповідали, що цим мають займатися прикордонники. І на разі не зрозуміло, хто має вирішувати ці питання. Таблички залишилися малого розміру, рідко встановлені, проблема залишилася.

Якщо говорити про «Зайцеве», то не так давно там відбулася ротація прикордонників. У вересні була ще інша група, яка працювали ефективно, швидко перевіряли людей, допомагали нести сумки людям похилого віку. Та зміна, яка зараз на «Зайцеве», працює не професійно, дуже повільно відбувається перевірка документів, вантажів, досить грубо спілкується з людьми, зафіксовано хамство. Окрім того, у грудні був випадок, коли людина залишила автомобіль на узбіччі і відійшла від авто, проїжджав прикордонник і, побачивши, що машина стоїть без водія, подивився навколо, не побачив водія, і прорізав шини ножем, пробив дві шини і поїхав. Коли повернувся власник машини і викликав працівників правоохоронних органів, до того часу, коли приїхала поліція, повернувся той прикордонник, який порізав шини, і змусив людину відмовитись від якихось претензій.

Навіть такі випадки фіксуються. Ми так само через це звертаємось до Прикордонної служби і Міноборони, однак, на жаль, відповідь, яку ми отримали щодо цього випадку, була незадовільною, на нашу думку. Нам повідомили, оскільки людина відмовилась від претензій, то конфлікту, по суті, не було.

Коротко про блокаду

Я хотів би повернутися до теми блокади, хотів би всім нагадати, що за лінією розмежування живуть українці, вони провели все життя в Україні, вони сплачували податки в Україні, вони сплачували внески в Пенсійний фонд України, тому Україна зараз зобов’язана виплачувати їм пенсії. І давати будемо відверті, українська армія не змогла захистити ті території, які зараз під впливом іншої країни. Тому певні зобов’язання в України перед цими людьми є, тому говорити про якусь блокаду, на мою думку, неправильно.