Андрій БОГДАНОВИЧ про моніторинг якості продуктів

Голова громадської організації «Фундація.101» Андрій Богданович в ефірі «Ранкової хвилі» на «Громадському радіо» розповів про нову ініціативу щодо моніторингу якості харчових продуктів у мережах супермаркетів.

Пане Андрію, громадська організація запрошує небайдужих взяти участь у контролі за якістю харчових продуктів, які реалізовуються в мережах супермаркетів по всій території України. Розкажіть, як вам це прийшло в голову? З чого все розпочалося? І куди звертатися?

Приєднатися дуже просто: через наш сайт можна заповнити анкету. Інтернет-адреса нашої громадської організації — 101.ua.

Ця ідея виникла небезпідставно. Наприклад, особисто я останні три дні поспіль не можу придбати нормальну свіжу курку в магазині. Біля мене знаходиться декілька супермаркетів «Сільпо». Ближче до вечора, коли я після справ повертаюся додому і хочу придбати курку, мені це не вдається, тому що вони всі зіпсовані. Можливо, зранку, коли їх ще викладають на вітрину, вони в нормальному стані, але протягом дня, коли температура повітря наразі дуже висока, хоч там працюють холодильники, цього всього недостатньо.

Взагалі-то в мережевих солідних супермаркетах повітря кондиціонується, охолоджений продукт лежить в холодильниках. Фактично, технологічно навіть в таку спеку продукти в супермаркетах мали б залишатися свіжими. Чому ви звернули увагу саме на них?

На нашу думку, цього недостатньо. Якщо зранку викладають ще свіжі продукти, то протягом дня в таку спеку температура там зберігається не настільки низькою, аби вони залишалися свіжими. Ближче до вечора продукти псуються. Доходило навіть до того, що адміністрація дуже недбало до цього ставиться, що підтвердилося мені близько місяця тому, коли зі мною стався такий випадок: у «Сільпо» купив охолоджену качку — відзначу, що при зважуванні її складають в пакет і заліплюють стікером з ціною, тобто якщо сам спеціально не розкриєш і не понюхаєш її, то не дізнаєшся в якому вона стані — і коли я вийшов з супермаркету і прийшов додому, вона була вже зіпсована. Я прийшов до супермаркету і повернув її. Гроші за качку мені віддали назад. Але наступного дня я прийшов знову в цей же супермаркет придбати качку — чому качку, бо вони не дуже розповсюджені, курки купують частіше. Однак придбав ту саму качку, яку попереднього дня повернув — чеки співпали в ціни та вазі. Я знову вертаю її, а мені знову повернули гроші. Але сам факт, в магазині знали вже, що ця качка зіпсована, однак її повернули на вітрину для продажу.

Хочу зачитати фрагмент з сайту «Фундації.101», де зазначено, що звернення до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, на вашу думку, не дали належної реакції від цього державного органу. І саме тому, написано на вашому сайті, «Фундація.101» ініціює громадський моніторинг, метою якого є перевірка стану харчових продуктів та встановлення фактів продажу зіпсованих товарів. Звідси таке питання: ви набираєте моніторів, ви контролюєте продукти і що? Тобто які подальші кроки, у випадку виявлення недоброякісної продукції?

Повернуся до ситуації з качкою. Ви якраз згадали, що не дали результатів звернення до служби захисту споживачів. Після того я звернувся зі скаргою, додав інформацію, що в мене є чеки і всі докази того, що одна й та сама зіпсована качка повернулася на вітрину. Мені прийшла відповідь, що «ви надали недостатньо доказів для перевірки, тому перевірка не здійснюватиметься». І це при тому, що я зазначив, що в мене є всі необхідні докази, які я можу надати — копії чеків тощо. В будь-якому випадку, навіть якщо інспекція приходить на перевірку і виявляє порушення. Як ви знаєте, по-перше, інспекція це перевіряє територіальна. Щоб вийти на позачергову перевірку, їм треба погодити з центральною (всеукраїнською). За цей час, поки вони погоджують, зрозуміло, що цей конкретний випадок — про ту качку, про яку говорив — її вже не буде до того часу на вітрині. І, зрозуміло, що вони можуть і не зафіксувати саме той випадок, який вже був. Але більше того, вони самі не дуже виявляють бажання цим займатис. Навіть якщо вони зафіксують цей випадок, то штраф близько однієї тисячі гривень. Для великого супермаркету це не такі великі гроші. Через це з’явилася ідея провести моніторинг по всій території України. Зараз ми збираємо небайдужих громадян, яким, по суті, непотрібно витрачати зайвий час для цього моніторингу. Вони все одно ідуть і купують продукти в супермаркеті.

Пане Андрію, давайте конкретизуємо. Наприклад, я зголосився. Іду за своїми потребами в супермаркет. Що я там роблю? Як я там визначаю придатність чи непридатність подуктів? Ходжу нюхає все, мну в руках? Який алгоритм поведінки учасника цієї програми?

По-перше, всім, хто зголоситься, ми надішлемо відповідні інструкції — що і як треба робити. Якщо коротко, ми хочемо перевіряти, перш за все, термін придатності, вказаний на упаковці. Першочергово моніторитимуться зараз саме м’ясні вироби, які дуже швидко псуються. Людина може взяти будь-яку курку, качку чи ще щось і за можливості роздивитися її, понюхати. Якщо щось не так, ми будемо підключати адміністрацію магазину, а людину проситимемо надіслати нам короткий звіт, де потрібно буде вказати за якою адресою було виявлено зіпсований товар. Окрім того, в кожного з нас є смартфони, а це надає нам можливість фото- та відеофіксації. Цю інформацію наші монітори надсилатимуть на нашу електронну скриньку. Ми вже всю отриману інформацію узагальнимо, і за підсумками моніторингу опублікуємо звіт, результат якого надішлемо і до інспекції з якості харчових продуктів і захисту прав споживачів, щоб це було підставою для додаткової перевірки цих магазинів.

З фото- чи відеофіксацією є один нюанс: охорона чи співробітники супермаркету можуть спробувати перешкодити вашим волонтерам робити фото- чи відеофіксацію. З цим стикаються і журналісти, якщо поводять якісь перевірки. І мушу сказати нашим слухачам, якщо, наприклад, ви приєднаєтеся до цього контролю і вам будуть чинити перепони, знайте, що Конституція гарантує вам право робити те, що ви робите. А будь-які вимоги адміністрації і посилання на внутрішні нормативні документи, які начебто це забороняють, вони нас не стосуються.

Супермаркети — це дуже солідні фірми. Рітейл — дуже грошовита справа, це великі мережі. Ви згадували вже про «Fozzy Group», одну з мереж, яка їм належить. Є інші, не менш поважні. Гадаю, якщо ви завдасте їм реальних проблем, вони спробують вам якось протидіяти або почнуть домовлятися. На що ви сподіваєтеся — на співпрацю з їхнього боку чи на протидію?

Перше, на що ми сподіваємося, що вони почнуть стежити за якістю своїх продуктів. Про будь-яку співпрацю фінансового характеру жодної мови не йде. Результати, які ми опублікуємо на основі нашого моніторингу, будуть базуватися включно на тій інформації, яку ми зберемо. У нас будуть фотографії, свідчення моніторів. Якщо компанії вирішать судитися, то ми готові до цього. У нас буде все підґрунтя для того, щоб довести те, що ми публікуємо правдиву інформацію. Головне, на що ми сподіваємося, що компанії почнуть стежити за якістю своїх продуктів, що, в першу чергу, в їхніх інтересах, аби їхня репутація була на достатньому рівні. Для великих мереж — це є актуальним. За великим рахунком, вони мають бути вдячні такому моніторингу. Управляючі в супермаркетах не в змозі за всім простежити, ніхто не буде звітувати про те, що в них реалізуються зіпсовані товари. А незалежна організація може перевірити роботу цих управляючих, що буде цікаво вищому керівництву великих мереж.

Але вони можуть звинуватити вас, що ви працюєте в інтересах конкурентів.

Ми не націлюємося на якусь конкретну мережу. Перевірятимемо всі магазини. Нашим моніторам пропонуватимемо перевіряти ті супермаркети, якими вони користуються. Вони все одно скуповуються в якихось своїх супермаркетах, тому не буде складно перевірити термін придатності чи якість м’яса, яке вони придбали.

Ви сказали, що є негативний досвід спілкування з Державною службою України з якості харчових продуктів і захисту прав споживачів. Ви зовсім махнули рукою на цю держустанову чи шукатимете з ними якогось порозуміння?

Звичайно, в будь-якому випадку всі результати, які ми отримаємо, направимо їм. Наскільки вони скористаються ними, на цьому етапі ми не знаємо. Але певний публічний тиск на них від громадян має відбуватися. Зрозуміло, кожному чиновникові, який сидить на пригрітому місці, не хочеться робити зайвих рухів. Однак якщо громадськість почне вимагати від нього виконання його прямих обов’язків, тоді він починає щось робити.

Наскільки масовим, за вашими оцінками, буде цей рух контролю за харчовими продуктами?

Оголошення ми розмістили тільки вчора (передача відбувалася 2 липня) зранку і за цей час вже зареєструвалося близько 60 людей. Ми чекатимемо ще близько тижня. Збиратимемо всіх охочих, взяти участь у нашому моніторингу. Потім розішлемо інструкції і побажання, як ми будемо здійснювати цей моніторинг.

Яка географія людей, що наразі висловили бажання приєднатися до моніторингу?

Абсолютна вся Україна. Є з Донецької області (підконтрольних Україні територій) і зі Львова, а ще з Одеси, Харкова. З різних областей реєструються люди.