Андрій БОГДАНОВИЧ у програмі «Всім світом» на ТРК «Донбас»

Голова громадської організації «Фундація.101» Андрій БОГДАНОВИЧ в ефірі програми «Всім світом» на телеканалі «Донбас» розказав про ситуацію на контрольних пунктах в'їзду-виїзду Донецької області в рамках проекту «Прифронтова інспекція».

Як функціонують контрольні пункти в’їзду-виїзду, яким вже більше року? Чи вдалося за цей час владі врахувати зауваження громадських організацій і зробити блокпости безпечними? Про це сьогодні поговоримо з керівником проекту «Прифронтова інспекція», головою громадської організації «Фундація.101» Андрієм Богдановичем.

Як ви вважаєте, кому вигідні черги на контрольних пунктах на лінії розмежування?

Я не був би таким категоричним, що черги комусь вигідні і вони утворюються спеціально. Якщо брати минулий рік, коли більшу його частину працювали лише два контрольні пункти — Зайцеве і Новотроїцьке, черги мали об’єктивні причини. Оскільки інші КПВВ, яких загалом було заплановано шість, не могли працювати через постійні обстріли терористичних угрупувань. Ми зверталися у військово-громадські адміністрації, до Прикордонної служби, штабу АТО, аби відкривалися інші контрольні пункти, адже людей дуже багато і ці два КПВВ не справляються з навантаженням.

Яку відповідь ви отримали?

Що відкриття контрольних пунктів планується, але через обстріли вони не можуть розпочати постійне функціонування.

На вашу думку, чому підхід не змінюється?

Не можна говорити, що нічого не змінюється. Нові контрольні пункти відкриваються. Це позитивна тенденція. Проте варто зауважувати на ту обстановку, яка є. Говорити, що контрольні пункти не потрібні взагалі, неправильно. У нас в країні певна військова ситуація, тому робити вільній проїзд лінії зіткнення не можна. Єдине, що варто зробити, це покращити ситуацію, прибрати ті недоліки, які є зараз в роботі контрольних пунктів. Але взагалі відмовитися від усієї пропускної системи, на мою думку, теж неправильно.

Спостерігачі вашої організації провели 96 днів на КПВВ «Новотроїцьке» і 107 днів на КПВВ «Зайцеве». З якими проблемами, труднощами і корупційними схемами ваші співробітники зіштовхнулися?

Ми проводили моніторинг, починаючи з вересня 2015 року і до лютого 2016 року. Наші монітори знаходилися кожен день на контрольному пункті, від моменту відкриття КПВВ і до його закриття. Вночі контрольні пункти не працювали, тому наших спостерігачів у цей час не було. За період моніторингу ми виявили ряд проблем, про які нещодавно звітували. Перше, на що хотілося б звернути увагу, якщо говорити про контрольний пункт «Новотроїцьке», заміноване узбіччя на ділянці дороги між контрольним пунктом і блокпостом першого рубежу. Приблизно 5-6 кілометрів. Оскільки уздовж цієї траси немає туалетів, то люди, стоячи довго в чергах, вимушені сходити з дороги для полегшення власних фізіологічних потреб. В подібні моменти ризик підірватися на міні чи розтяжці великий. І такі випадки мали місце.

Стосовно цієї проблеми ми зверталися до Прикордонслужби, Міноборони, штабу антитерористичної операції, що потрібно щось з цим робити: чи розмінувати, або встановити огородження з проволоки, щоб люди не мали можливості пройти туди, чи встановити попереджувальні таблички. Щодо останнього, на разі ті таблички, які там є, невеличкого формату — приблизно формату А4, рідко встановлені, а тому не дуже помітні. На нашу думку, цього недостатньо для повноцінного інформування людей щодо існуючої небезпеки.

Про небезпеку давайте поговоримо дещо пізніше. На разі хотілося б почути про корупційні схеми. Як вам працювалося з сбушниками і прикордонниками на місцях?

Стосовно корупційної складової, то безпосередньо на контрольному пункті нами не було зафіксовано, аби хтось брав чи вимагав гроші. Навіть були випадки, коли люди вкладали гроші в паспорт, аби швидше пройти чергу, і прикордонники з фіскальниками повертали ці гроші. Проте нам неодноразово скаржилися на таке: є дві черги — загальна й пільгова (до неї потрапляють автомобілі, в яких є люди з інвалідністю, похилого віку чи з дітьми до одного року), друга проходить швидше; і люди жалілися нам, що до пільгової черги можна потрапити, давши хабар у розмірі 200 гривень.

Які ще способи пришвидшеного проходження КПВВ вам відомі?

По суті, той, який вже назвав. Також буває, що люди самі підсаджують до себе в машину осіб, які підпадають під пільгові категорії, аби швидше пройти контрольний пункт. І є випадки, коли одна й та сама людина може кататися туди-сюди кілька разів на день, щоб швидко проходити лінію зіткнення.

Включення з Олегом Слободяном, речником Прикордонної служби: «Я погоджуюся з гостем студії, який правильно говорив про ті засоби безпеки, які потрібно посилювати. У цьому питанні ми підтримуємо активістів. Згодні з тим, що необхідно розвивати інфраструктуру, облаштовувати контрольні пункти в’їзду-виїзду. Але тут ми можемо лише радити. Тому що ці питання не в нашій компетенції. Стосовно тимчасового вирішення проблем, то це, звичайно, збільшення контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії розмежування, щоб розвантажити основні напрямки. Хочу подякувати у тому числі представникам «Фундації.101», у нас достатньо активний діалог і з цією, і з іншими громадськими організаціями. Вони нам активно допомагають, ми намагаємося знаходити спільні платформи для вирішення тих питань, які виникають».

Андрій, чи хочете щось доповнити?

Хотів би підтвердити, що Прикордонна служба справді активно співпрацює з нами. Інколи самі телефонують, уточнюють, яка ситуація на місці. Тому що не завжди підлеглі на місцях можуть розповісти все. А ми незалежна організація, тож інформуємо Прикордонслужбу про зафіксовані порушення.

Нарікань на прикордонників за час проведення вашого дослідження було багато?

Насправді, у більшості випадків прикордонники і фіскальники ведуть себе нормально. Але інколи бувають неприємні ситуації, які доводимо до відома Прикордонслужби і пишемо на нашому сайті. Про це ми також вказали в нашому звіті, який є у вільному доступі.

Чим небезпечні кілометрові черги?

Найперше, незручно людям. Саме на це найбільше скаржаться люди, які пересікають лінію зіткнення. Коли ми опитуємо людей, цікавлячись, щоб вони хотіли змінити, всі, у першу чергу, називають великі черги. Зрозуміло, що коли вбік контрольного пункту тягнуться величезні черги, є ризик попасти під обстріл чи бойові дії, люди в чергах можуть постраждати. Через це варто якомога швидше розвантажувати контрольні пункти.

За час вашої інспекції, чи багато було зафіксовано смертельних випадків, пов’язаних з підривом на мінах?

Не багато. Були один-два випадки. Але, знову ж таки, не дуже близько контрольного пункту. Наші спостерігачі знаходяться безпосередньо на контрольному пункті, тому саме вони не фіксували. Проте був випадок підриву людини біля нульового блокпосту, то швидка вивозила її через контрольний пункт і наші спостерігачі це фіксували.

Як розвантажити блокпости? Ваші рекомендації.

Варто зауважити, що основний потік людей, прямуючих з непідконтрольної території на контрольовану, їдуть за продуктами харчування. Таких процентів 80. Зранку вони переїжджають на контрольовану територію, скуповуються, знімають пенсії. Після цього повертають назад на неконтрольовану територію. Для того, щоб розвантажити контрольні пункти, створили логістичні центри. Але на даний момент такі ринки не функціонують на повну. Сам логістичний центр розташований в «сірій зоні» — між нульовим блокпостом і контрольним пунктом, тобто людина може заїхати на нього без пересікання контрольного пункту.

Ця ідея гарна, але на разі мертва. Що з нею зараз?

Так, ідея насправді хороша, але на разі нереалізована. По-перше, більшість не поінформована про ці логістичні центри і не знають, де вони знаходяться. Наприклад, на «Зайцевому» він розташований за 3 км від основної дороги, відсутні будь-які вказівки на нього. Був навіть випадок, коли знайомі журналісти їхали відзняти сюжет спеціально про цей логістичний центр і не могли його знайти. Навіть військові не змогли їм допомогти. Що ж стосовно тих підприємців, які там продають, то їх дуже мало. Якщо говорити про «Новотроїцьке», де логістичний центр знаходиться недалеко від КПВВ, то максимально ми фіксували 10-11 підприємців. Зазвичай, їх 2-3. Спілкуючись із нами, вони жалілися, що мало людей заїжджає на логістичний центр. Це, у свою чергу, пов’язано ось з чим. Коли люди прямують на логістичний центр, мають проїжджати без черги, однак їх ставлять в загальну чергу. І коли вони вистоюють 5-6 годин в черзі, перед ними постає вибір — заїхати на логістичний центр чи проїхати на контрольовану територію. Зрозуміло, що більший асортимент товарів на контрольованій території, тому більшість пересікає контрольний пункт і скуповується на підконтрольній Україні території. Отже, не користується логістичними центрами. А через те, що покупці не заїжджають на логістичні центри, то підприємці не дуже хочуть там торгувати, витрачати свій час і сили.

Виходить, що гарантувати безпеку на цих логістичних центрах ніхто не може, оскільки вони в «сірій зоні».

Безпека на тому ж рівні, що й черга, яка стоїть убік КПВВ. Питання в тім, що люди не хочуть ними користуватися, бо це не зручно.

Що скажете про безпеку і поведінку на блокпостах?

Не потрібно сходити на узбіччя в «сірій зоні», яке може бути заміноване. Якщо починається обстріл, згідно діючих норм, людей повинні пропускати через контрольний пункт без перевірки документів. Це стосується тих, хто їде з неконтрольованої території. Якщо щось подібне починається, необхідно розвертатися й повз контрольний пункт прямувати на контрольовану територію.

Коротко розкажіть, будь ласка, про проблеми, які виникають під час проходження контрольних пунктів з дитиною.

Згідно тих норм, які на сьогодні діють, виїхати з неконтрольованої території, вивезти дитину з неконтрольованої території можна за наявності одного з батьків. А ось повернутися назад на неконтрольовану територію можна з двома присутніми батьками або з довіреністю від того з батьків, хто відсутній. Ми вважаємо цю норму правильною, адже неконтрольована територія є більш небезпечною, тому має бути можливість вивезти дитину до більш безпечної зони. Єдине, на щоб хотів би звернути увагу, це те, що варто інформувати про цю норму людей, які їдуть з неконтрольованої території на контрольовану з дітьми. Багато хто про це не знає, тому їдучи назад потрапляють у «пастку», коли не можуть повернутися.